На окупованих землях
День знань
перетворили
на день промивань
мізків,
щоб продовжити його
тижнем
перезапуску історії,
місяцем
пересадки свідомості,
роком
екзамену на вірність,
декадами
спостережень,
чи не пішло відторгнення,
аби століттями
змінювати сцени,
зберігаючи сценарій,
всмоктаний з молоком
орлиці-матєрі
чи козла-батька,
проте на нашій сцені
є люк-провал,
і може день
ще перейде у тиждень або місяць,
а далі - повний український зал
аплодуватиме,
оглядаючи через люк
червону нерухому вату,
яку ніхто не викликатиме на біс -
нехай їй біс!
("Сон мольфара")
