Жили собі в різних селах троє поросяток,
Після нападу рашистів в них не стало хаток.
Утікали геть далеко за поля та ріки,
Врешті чують — десь поблизу півень кукурікав.
Зупинились, вправо-вліво, видно стежки, хатки,
Вечоріло, то й вляглися під кущами спатки.
Вранці-рано розбудила сирена тривоги -
Так зірвалися відразу на чотири ноги.
Доганяють білу курку, що біжить щодуху,
Ще й кричить: “Давайте Vовка, вирву йому вуха!”
А з-за рогу кіт та пес: “Всіх Vовків давайте!
Нумо братці, швидше-швидше! Гей, не відставайте!”
Налякались поросятка, утекли до лісу -
Трясця, лишенько, халепа, що за дивне місце?
Треба десь знайти криївку — де її шукати?
Може швидше якось вдасться свою збудувати.
Кожен п’ятачка почухав і почав роботу,
Десь до вечора з’явились хатки на болотах.
Ось одне паця прикрилось гілками смереки,
Друге сіном, що злетіло із гнізда лелеки.
Третє десь знайшло цеглини, робить обмурівку -
Кличе решту — йдіть до мене в міцнішу криївку,
Я казан знайшов великий, борщику зготую,
І як будете у мене — смачно нагодую.
Ті не знають, що робити, думають-гадають,
Раптом — бах, і Vовки з неба наче град спадають.
Вуха вправо, лапті вліво, а хвости десь збоку.
Каски, пряжки і медалі зібрали сороки.
Зрання не було і сліду після Vовкопаду,
Поросятка знов зібрались на нову нараду.
Вислали найменшу свинку назву місця взнати,
А самі в той час взялися їсти готувати.
Український борщ зварили в версії без сала,
Булькала та парувала смаковита страва.
Повернулось поросятко і з дверей гукає -
Ми у Чорнобаївці! Vовки надлітають!
Voвколандія планує висадку десанту,
Чорнобаївка дасть перцю Vовку-окупанту!
У ту мить, як поросятко вже за стіл сідало,
Щось в казан з борщем гарячим наче камінь впало.
Тільки чоботи стирчали й кінчик парашута -
Крізь димар зійшов навіки генерал з маршруту.
Поросятка кілька тижнів всім допомагали,
Як шеф-кухарі все військо в селі годували.
Потім гарно попрощались, нишком витерши сльозу,
І вступили у хвостаті легіони ЗСУ.
Відтепер ситні, поживні ласощі й смаколики
Вичаровують пацята на військові столики.
Байрактарики пшоняні й пиріг джавелінський
Надихають до звитяги військо українське!
("Сон мольфара")
