Леліяна роками кривда,
Годований на власній крові біль –
Ти мій, ти з покоління в покоління мій!
Іду у бій, зціпивши зуби,
Хоча серпи та молоти й тризуби
Ступіли, тріснули, надщербились, втекли.
Імен, по-батькові та прізвищ-прізвиськ
Граніт приймав й прийматиме не раз…
Хто ти в житті оцьому був чи будеш –
Сапфір? Рубін? Смарагд? Топаз?
Чи може кинеш щебенем в облуду
І в цю леліяну роками кривду,
І в біль, давно не мій, не твій, нічий…
Прикриті забобонами думки,
Де недосказане з побаченим не мною.
І де нащадок, несучи старі гріхи,
Повзе до найстрашнішої війни — з собою.
(„Вихід з печери”)

Related stories

  • 2022-09-10
    Стус

    С-талеву сміливість Т-итана слова У-країна пам’ятає і відомстить за нього С-повна („Вихід з печери”)

  • 2022-09-10
    Горбі

    Маєш в торбі сядеш і на горбі… Повторює на горі прислів’я дід та й горбачем хрест стругає […] Read More

  • 2022-06-24
    Гойдалка

    Сидить життя на гойдалці. Зіскочу чи зіпхнуть? – Все думає та від думок тих мліє. А гойдалка […] Read More