Трясло. Наче куряча хатка на лівій єдиній нозі З душею у п’ятці сама танцювала танго. Сеанс спіритичний проходив в глибокій тайзі. Всі довго й тужливо чекали на бабу Вангу. “Чого забарилась? Я цар-імператор, я другий Аттіла, Ти стільки пророцтв говорила колись про мене!” А Ванга під носом тихенько собі бурмотіла - “Володя не той. Там було синє й жовте - Володя зелений”. “Бабулька із гробу, де буде новенька імперська столиця?” Тінь Ванги мінилась в очах, мов клубок очманілих фантазій. Сакрально свій палець середній підняла з Болгарії жриця: “Столиці не бачу ніде, але трон — безумовно в Гаазі!” ("Сон мольфара")