На глобусі кипить. Дрижить Земля
І пильно придивляються планети...
Невже ми зараз у хвості комети
Галлея?
Наче в Ґалілеї,
Ми несподівано стрічаємо Христа
У бомбосховищі,
Під шурхотом ракети,
На блокпостах.
Готові Кий і Щек, Хорив та Либідь
На відсіч йти, щоб боронити рідний град.
Ворушаться
кістки князів прадавніх,
Данила Галицького та його коня,
і запорізьких козаків й гетьманів,
які відкинули нещасну булаву,
Взяли на себе за розбрат провину
І, усвідомивши свою вину,
Уперше об’єднались за свою країну,
В якій обороняють рідну землю всі -
хто може
Й так, як тільки вміє -
І ті, хто молиться у церкві й вдома,
І ті, що волонтерять день та ніч,
Піклуються про діток, старших, кволих,
Працюють попри страх війни, дають відсіч
Зневірі, провокаціям й метастатичним фейкам,
Рятують хворих та поранених в бою,
Й тих, хто в потребі — прихистять, напоять, нагодують,
Та по-людськи підтримають, напишуть, обіймуть,
задзвонять, голосно чи тихо скажуть —
ти повертайсь живим, я так тебе люблю!!!
("Сон мольфара")
