Чую ядерна -
Переключаю думку з атомів
На ядро землі,
З неї - на ядро горіха,
Який ця земля народила,
На людину, що цей горіх посадила,
На білку, для якої це дерево - її дім,
Для якої горіх, який ховає в нім,
І є ядром її світу,
Є пупом її землі...
Й крізь серпантини
Переплетених з ночами днів
Тримаюсь за цю думку,
Як білка за свій горіх,
Переключаюсь,
Щоб нав'язаний
Химерним сьогоденням страх
Не переміг.
("Сон мольфара")
Слововтеча
