Несміло цитуватиме вона рядки Забужко. Із „Польових досліджень...” Про любов. А потім скаже щось таке йому на вушко, Що плоть наповнить вмить гаряча кров. І хоч Маланочка далеко не свята, Та й той Василько трішки грішний буде. Він радше прокляне своє ім’я, Аніж ім’я її колись забуде. Ось рік новий вбиває в темінь кіл. Ох, рік старий не ді́жде свого ранку. Хоч вдосвіта на фронт піде Василь, Ти дочекаєшся його, Маланко! (12/13.01.2023)
