До бомбосховища, неначе до печери.
Війна натягує на лук натягнуті й без того нерви.
Загострені мов лезо бритви слух та зір -
чи наближається з повітря (або з суші) звір.
В добу перенасичення і нанотехнологій
шмагають Україну батогом повітряні тривоги.
Цілодобово стрі́мить інфантильний світ,
як ворог тягне нас у свій палеоліт.
Ми чорнозему діти, що народжені в вогні.
Ми викрешемо блискавки незвичні, кульові,
Щоб українські Немезиди - соняхи вогненні -
змели безслідно і навік усі ворожі кеглі.
("Сон мольфара")
