Земля починає крутитися в інший бік,
Аби відкрутити намотану міцно мотузку на шиї.
Україні так хочеться Землю спитати — за що нам цей рік?
А Земля, мов вовчиця, до Місяця втомлено виє.
Україна кривавий піт витирає з чола.
Рукави вишиванки, де кіптява вкрила узор, підкотила.
На кожну силу, і навіть на силу зла,
Знайдеться неждано-негадано протисила.
Мотузку відмотану взяла з Землі, мов батіг,
Схопила істоту і віку їй раз й вкоротила.
Земля починає крутитись в нормальний бік.
Україна бинтує серце, душу і крила.
("Сон мольфара")
