Старий інфікований
Наркоман в агонії
Кидається в Україну
Зараженими шприцами
Його тіло давно
В диявола в полоні
Його сумління обвішане
Мертвими тілами...
Бездонна злість
Помста за міст
Невинних вбитих тіла
Що звисають з цього зла
Тягнуть його донизу
Де багато хмизу
Зло зажевріє
Хмиз сухий
Все спопеліє
У дим лихий...
І звільнились тіла
Серед міста-села
Віднайшли свої могили
Й душі загиблих відпустили...
Україна нитки цілющі посплітала
Краї своїх ран хрестиком позшивала
І душі загиблих біля серця
Довго обіймала
А вони по дорозі до раю
Сіли під рідною калиною
Як батьки з дитиною
І про перемогу для нас живих співали...
("Сон мольфара")
