Ох ляльок-
мотанок
повний кошик -
з кошика чари
летять до
матрьошок,
щоб різьбярі
все блудили-блукали,
ляльок своїх
по куточках шукали,
а ті всередині
причаїлись,
ох же таємно
вони намножились,
щоб непомітно
для рідного люду
зробити малесеньку
лялечку вуду,
яка їм в горлянки
залізе вночі,
неначе в іржавий
замок ключі,
всюди підслухають,
всюди підглянуть,
душі підслуханих
раптом зів’януть,
сіють по селах
і жнуть по містах
краденим хлібом
годований страх,
кажуть, що там,
де ці ляльки у домі -
все, що рухоме,
стає нерухомим,
а як прокинеться
чекана нічка,
то закривають
зі скреготом вічка,
бо розмальовані
ці домовини
в себе ховають
усіх, що є винні -
тихо й заживо...
ох же ж красиво...
("Сон мольфара")
