Сиділа зозуля й кувала.
Тихо-тихенько
Її Україна питала:
Ох, зозуленько,
Скільки лишилося жити?
Стала зозуля крилом тулити:
Бог дарував тобі многая літа -
Забракне зозуль у цілому світі,
Щоб стільки літ накувати.
Доки світ буде цей існувати -
Доти будеш і ти, наша Мати!
Сиділа зозуля на гіллі й кувала.
Україна вперше не рахувала.
Діточок обіймала
Й під зозулин спів
З солов’їних слів
Переможну пісню складала...
("Сон мольфара")
Зозуленька
