Пекельна тиша.
Триває довга дегустація.
Бояться дихати присутні.
Царює чи то щур, чи миша.
На морді — покер фейс. У фраці.
Ось шкіриться — в крові всі зуби кутні.
Навпроти — чашки.
Порожні. Повні. Ледве теплі.
І торт. У формі України.
Твердий. І крається геть важко.
Та краще краяти, ніж тут померти
У царстві тіні.
До чашки з Косова
Долили кип’ятку
І сильно розмішали, щоб відчув увесь сервіз.
А в інших чашках по́суха,
Ось їх шмагаючи надщерблюють в кутку.
Це — за безвіз... Це — за ленд-ліз...
Гризун зі сміху чаєм з самовару захлиснувся
І раптом здувся.
За ним здувались всі присутні.
А по підлозі розлітались зуби кутні...
("Сон мольфара")
