Старий ходив й шукав.
Із тіл ворожих витягав
Судини, нерви, обрізав волосся.
Й вишіптував. Під носом щось казав.
Із торби на плечі зерно кидав,
Аби росло нове колосся.
Зі знайденого струни виплітав
Та мідним дротом обвивав.
Зробив собі бандуру.
І кожен звук, який він грав -
До родичів солдатів вражих долітав
І влазив, мов хробак, під шкуру.
Ой грай, музико, довго грай
За наш стражденний край!
("Сон мольфара")
Бандурист
