Довкола ріки змішують живу та мертву воду.
Безглузда смерте, схаменись -
Косу ти гостриш венами мого народу!
Аж сивиною тріскає волосся.
Аж безголоссям опадає крик.
І дихання й серцебиття болить.
Надіюсь, провидіння бачить й не простить.
У нас своя Стіна Плачу -
Вона пересувається із дому в дім,
Героям пам’ять вічну залишаючи у нім.
("Сон мольфара")
Стіна плачу
