Трясло. Наче куряча хатка на лівій єдиній нозі
З душею у п’ятці сама танцювала танго.
Сеанс спіритичний проходив в глибокій тайзі.
Всі довго й тужливо чекали на бабу Вангу.
“Чого забарилась? Я цар-імператор, я другий Аттіла,
Ти стільки пророцтв говорила колись про мене!”
А Ванга під носом тихенько собі бурмотіла -
“Володя не той. Там було синє й жовте - Володя зелений”.
“Бабулька із гробу, де буде новенька імперська столиця?”
Тінь Ванги мінилась в очах, мов клубок очманілих фантазій.
Сакрально свій палець середній підняла з Болгарії жриця:
“Столиці не бачу ніде, але трон — безумовно в Гаазі!”
("Сон мольфара")
