Українські баба й дідо гарно, мирно жили.
Діти виросли, то й з ними внученят ростили.
І фазенду величеньку здавен-давна мали
Та врожай на ній щороку багатий збирали.
І тим разом все вродило гарно, як годиться,
Фрукти й овочі смачненькі, ще жито й пшениця.
Й хоч вродило на городі рослин всіх багато,
Лиш одна гран-прі дістала цьогоріч від НАТО.
Найбільша Асоціація Товарів Органічних
Визнала красуню ріпку овочем незвичним.
Раптом на хвості сорока принесла новину -
Колорадський жук зловіщий летить в Україну.
Що ж, цього жука гидкого всі вже добре знали,
Та такої підлості від нього не ждали.
І як тільки це жучисько на город влетіло,
То до ріпки-чемпіонки зразу прикипіло.
Видно добре знав нечистий де її шукати -
Десь розвідник колорадський взнав координати.
Вибігли гуртом із дому всі, хто тільки може,
Відривать смугасту нечисть намагався кожен -
Дід тягнув жука щосили за його фуфайку,
Бабця діда — за сорочку, внучка бабцю — за крайку.
Пес Патрон схопивсь зубами за внучки спідничку.
Бородянський кіт помалу виліз із травички,
Після чого потягнув Патрона за лапки,
Аж злетіли псу-саперу камуфляжні тапки.
Миша котикові вуса заплела у коси
І тягла за них щосили, аж піт залив носик.
А щоб сили більше мали жука витягати,
То гуртом “Стефанію” почали співати.
Після першого куплета жучисько скривилось,
Лапки склеїло й на землю, мов камінь, звалилось.
Ріпці пластир чудодійний клеїв гордий дідо.
Й скоро від жука та рани не лишилось й сліду!
Синє ріпки коренище та жовті листочки
Надихнули шведську бульбу й фінські огірочки -
Ті до НАТО записались, щоб на їх городі
Мирно без жуків гуляли північні народи.
("Сон мольфара")
