Пісок у моєму годиннику
Здавалось закінчувався
Як повний аутодренаж
Хотілося нашвидкуруч
Себе перевернути
Догори дриґом
Увімкнути антигравітацію
Зарядити
Перезавантажити
І те ж саме вчинити
Зі знесиленими пісковими годинниками
Довкола
Наносекунди паралічу і тиші
І ось єдність й незламність нашого народу
Діє немов автостарт
Як автоматизм невмирущого серця
Немов Великий Вибух
З якого відроджуємось ми
Оговталась
Пісок наповнює мій годинник
Борюся
Кричу
І не забуду ніколи!!!
("Сон мольфара")
У ці дні
