Колись давно розпитувала бабцю про її дитинство й юність,
а це ж були роки війни.
Цікавість насувала все нові питання.
І часто відповідь була коротка — “то були такі часи”.
Я між рядками розуміла, що питаюся востаннє,
а між словами чула — “не питай і не проси”...
В ці дні не раз вертаюся думками
до недоказаних,
сфотографованих лиш пам’яттю хвилин.
Й питання, мов рапіра, ятрить душу -
а що нащадкам будемо відповідати ми?
("Сон мольфара")
Неоднозначна однозначність
