Мій любий, люба, тільки не мовчи —
Бо на війні мовчать лише німі та мертві.
Поплач, кричи, душею не криви,
Молися щиро, як на лоні смерті.
Буває, що на мить промовчимо,
Коли війна січе інформаційний простір -
Наш ворог фейком лізе у вікно,
Та з кулеметом за спиною - в гості.
Мій любий, люба, говори зі мною
Так ніби бачимось останній раз.
Ми всі спустошені й знесилені війною,
Та ще мовчати будемо не раз.
Ми разом, чуєш? Наші душі творять
Незламну націю — новітню пектораль.
Ми переможемо наперекір страшному горю
Й навіки вільним буде рідний край!
("Сон мольфара")
