Історії іржава гільйотина

Горить життя і наших сподівань горище.
Зі спогадів спакована валіза.
Причулося, що на горі рак свище.
Ввижається, що плаче Мона Ліза.
Сирени. Не морські й такі безхвості. 
Щипаюся до крові — це не сон.
Нестерпно. Боляче. Й багато злості.
З невинних жертв будує нелюд трон.
Історії іржава гільйотина
Торкалась вже диктаторських голів.
Ми дочекаємося — знов прийде ця днина
Під нашу перемогу й плач його рабів. 

("Сон мольфара")

Related stories

  • 2023-04-06
    Віночок України

    Стоїть втомлений Херсон Серед вітру й листопа́да. Каже війську й партизанам – Дамо раду, дамо раду. Він […] Read More

  • 2023-02-17
    Склади

    Розчлени війну на скла-ди Скла-ди їй труну з біди Щоб ми вільно ди-ха-ли щоб страхи виз-ди-ха-ли діти-внуки […] Read More

  • 2023-02-17
    Павук

    Плете павук павутину. Як вчили із прадіда-діда. Плете, а у нитці немає Ні грама іранського сліду. Павук […] Read More