Стіни потіють
брехливим світом
Котиться сонце
чужим зенітом
З якого не змили кров
Скрипить криголам
мов на милицях вітер
Війни—Немезиди
Збунтовані діти
В шовку замість оков
Коли із зеніта
ракета — не фото
Згорає дотла
Сподівань теракота
Надію в собі засій
Встань із колін
чорноземе рапсодій
Зчорніє навіки
убивця та злодій
Край цей — він твій і мій!
("Сон мольфара")
Донбас
