А ти далеко.
Так далеко ти.
Мені до тебе плистИ -
Як від
Німфи до німфоманки,
графомана до графИ,
Графину до графині...
Усе товкмачу мов дитині,
Набридло, це пусте!
Давно чекають на терЕзах
(не)бажані дзвінки або листи.
Отож пишУ
(як думаєш, до тЕбе чи про тЕбе?),
Що ти далеко.
Так, не близько Ти.
Та знай, це зовсім не проблема.
Знайду Тебе, як Піфагора — теорема.
Ти головне на мене не чекай,
З’явлЮсь, як Берліозові трамвай.
Стоятиму оголена й не квола,
Не забувай — я самка богомола.
(“Вихід з печери”)
