Листя
Бермудський трикутник
Мене затягнув
У безодню
Кленових
Й осикових течій…
Шурхіт поновлених храмів
І мекк
Охрестив
І прокляв був
Останню
І скорену осінь…
Яблук
Побабчені очі
Примружили зір,
Щоб вгадати
Фігуру
Бабиного літа.
Небо
Здирало з волосся
Понуру косу
Павутини,
Що впала,
Мов знічений вельон…
(“Соняшник вогню”)
