Хата осіння, стримана тином... Соняхи гріють білені стіни. Сонце стікає жовтогаряче В жовті долоні листя старого. Груші на гіллі вкотре маячать: - Жовто навколо... жовто навколо... Місяць-рогалик пробує скрипку... Сіно застигло, скошене влітку... Вечір. Жовтіє. Хата у мрії про сон... (“Соняшник вогню”)
Жовте марево
