Жила собі дівчинка, одягалася в біле.
Мала брата старшого — морального дебіла.
Всі жаліли сестричку, що така безвільна.
Що насправді моральна, що прагне стати вільна.
Правда бу́ла не в тім, бо там правди не було.
А сестра, як брат вчив, скерувала дуло
На матір, на батька, на власну дитину.
Чи в рушниці набої, чи наповнена холостими?
Чи вона про це знає?
Чи в свій рот вкладе дуло?
Світ чекає. А дівчинки
Так насправді не було.
А лише альтер-еґо морального дебіла,
Що ніколи не було й не буде білим.
("Сон мольфара")
